Матеріал і методи дослідження
  Дослідження проводилося в КУ "Пологовий будинок №5" м. Одеси на
  базі кафедри педіатрії №1 і неонатології Одеського національного
  медичного університету.
  Обстежено 123 передчасно народжені дитини. Основну групу склали
  55 недоношених дітей, профілактику і лікування РДС яким проводили з
  використанням куросурфа і Карниеля: 30 – з ММТ (група 1), 25 – з
  ДММТ і НММТ (група 2). Групу порівняння склали 68 дітей,
  профілактику і лікування РДС яким проводили за загальноприйнятими
  принципами без використання куросурфа і Карниеля: 52 – з ММТ (група
  3), 16 – з ДММТ і НММТ (група 4).
  Схема профілактики РДС включала призначення куросурфа усім
  недоношеним дітям з НММТ, ДММТ, а також з ММТ у випадках
  відсутності курсу гормонопрофілактики РДС або у випадках показань
  до інтубації трахеї. куросурф уводили ендотрахеально в дозі 100-200
  мг/кг в 1 годину життя. З лікувальною метою другу й третю дозу
  куросурфа, 100 мг/кг кожна, призначали через 6-12 годин у випадках,
  якщо концентрація кисню в дихальній суміші становила більше 40%,
  або при nCPАР-терапії з позитивним тиском на видиху  більше 6 см
  вод. ст. спостерігалося погіршання стану дитини. Карниель з
  лікувальною метою призначали ентерально в дозі 5 крапель на 2-5 мл
  5% розчині глюкози через 12 годин за 30 хвилин до годування
  впродовж 7 днів.
  Частота виникнення РДС і  частота розвитку важких дихальних
  розладів склали критерії ефективності схеми профілактики РДС. 
  Результати динаміки клінічних, лабораторних і інструментальних
  досліджень, а також показники летальності від РДС і його ускладнень
  в основній групі і в групі порівняння використовувались у якості
  критеріїв ефективності схеми лікування РДС.
  Стан анаеробного гліколізу оцінювали за рівнями піровиноградної
  (ПВК) і молочної (МК) кислот крові [1]. КОС вивчали за показниками
  рН, парціальної напруги кисню (рО2), вуглекислого газу (рСО2) і
  відхиленню основ (ВЕ) в капілярній крові за методом P. Astrup на
  апараті АВС-1 фірми "Radiometr" (Данія). Стан антиоксидантної
  системи (АОС) оцінювали за рівнем антиокислювальної активності
  (АОА) крові, а інтенсивність вільнорадикального окислення (ВРО)
  ліпідів – за рівнем малонового діальдегіду (МДА) крові [6]. Для
  всіх показників  обчислювали середні їх значення і 95% довірчі
  (Мсер.. 95% ДІ) інтервали [4]. Показник відношення шансів (ВШ 95%
  ДІ) і його довірчий інтервал використовували для порівняння частот
  клінічних характеристик дітей [4].